ХАРКІВЩИНА: WEB-проект Харківської обласної універсальної  наукової бібліотеки

Залюбовський Ілля Іванович

Звання ''Почесний громадянин м. Харкова'' присвоєно у 2006 році за особистий внесок у розвиток вітчизняної науки.

Видатний вчений, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Заслужений працівник науки і техніки України, заслужений професор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. І.І.алюбовський народився 15 червня 1929 р. у с. Бутенки Кобеляцького району Полтавської області. У 1954 р. закінчив Харківський державний університет ім. О.М. Горького (тепер ХНУ ім. В.Н. Каразіна) за спеціальністю “Фізика”. З 53 років загального стажу 50 працює в колективі рідного університету. З 1967 р. по теперішній час обіймає посаду проректора з наукової роботи. У 1967 р. співробітниками кафедри експериментальної ядерної фізики під керівництвом І.І. Залюбовського було відкрито явище радіовипромінювання широких атмосферних злив космічних променів. Цикл робіт відзначений Державною премією УРСР. Вченому-фізику І.І. Залюбовському, одному з перших у світі, вдалося розв’язати задачу стосовно вимірювання статистичних електромагнітних моментів атомних ядер. За цикл робіт “Визначення структури атомних ядер за допомогою магнітних моментів вибудованих атомів” у 1983 р. вчений був відзначений премією АН України ім. К.Д. Синельникова; у 1999 р. він удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки. Під керівництвом І.І.Залюбовського в Харківському університеті створено потужну експериментальну базу для розв’язання фундаментальних задач радіаційної фізики твердого тіла, радіаційного матеріалознавства, біофізики та медицини, радіаційних випробувань та розробки нових технологій. І.І.Залюбовський викладає в ХНУ ім. В.Н.Каразіна, а також в університетах інших країн. На основі його лекцій написано підручники “Ядерна фізика ” (1991 р.), “Ядерна спектроскопія”(1980 р.). Він - автор понад 350 наукових робіт, 5 монографій і 2-х підручників для студентів фізичних спеціальностей університетів. Голова експертної ради природничих наук при Міністерстві освіти і науки України, член Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки. Член наукової ради НАН України з ядерної фізики та фізики високих енергій. Багато років представляє уряд України в Об’єднаному інституті ядерних досліджень (м. Дубни, Росія). Головний редактор журналу “Ядра, частицы, поля», член редколегії “Української фізичного журналу”. Нагороди: два ордени Трудового Червоного Прапора (1976 р., 1986 р.), орден “За заслуги” III та II ступенів (1998 р., 2004 р.). Лауреат премій імені К.С.Синельникова (1983 р.), імені Ярослава Мудрого (1994 р.), двох Державних премій України в галузі науки і техніки (1971 р., 1999 р.).
Помер 21 лютого 2013 р.

Матеріал підготовлено у 2006 році

Інші роки:

2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007
2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999
до головної сторінки...